У колі сім’ї // Говорить і показує Україна. — 1979. — № 20 (1162). — С. 3.

ЩО ЛЮДИНА ВИНЕСЕ із свого дитинства? Що відкине нещадно, що візьме із собою у велике життя? Від цього величезною мірою залежить, якою буде вона, який слід залишить після себе на землі.
— Людина починається з дитинства, — твердить у передачі лікар-психолог В. Скумін. — Це дивовижно чутливий світ. Хто, так би мовити, неповноцінно прожив дитинство, той, як правило, виростає незлагідним, важким і для родинних взаємин, і для спільної діяльності в колективі.
Непроста це справа — виховати людину. І не стільки виростити її фізично, скільки створити як індивідуальність, особистість, сформувати її душу. У цій першорядної ваги справі величезна роль належить батькам, педагогам, вихователям. Та, передусім, батьки с творцями дитячої душі. Щодня, щохвилини вони своєю поведінкою, вчинками, всім укладом життя формують характер і психологію дитини, дають перші уроки моральності.
— Не можна робити скидку на вік малюка. — говорить В. А. Скумін. — Дитяча душа — це вмістилище, яке можна заповнити добром або злом, чуйністю або черствістю. І що саме переважить — залежить від того, чого більше в нас самих.
Звичайно дитина теж постійно «ліпить» себе, але знову ж таки тут важливо те, кого вона прагне наслідувати, кого вибирає за взірець. Змалку батьки повинні прищеплювати сину чи дочці любов до хороших книг, до прекрасної музики, поезії, до мистецтва, до природи, до людей, вчити турбуватися про інших, дбати про громадські, суспільні справи. Хороше виховується на хорошому, добро притягає добро як магніт. Треба все робити, щоб діти бачили зразковий приклад, психологічно і практично готувалися продовжувати нашу спільну справу, гаряче любити Батьківщину.